Menu

 

Mestské kultúrne a osvetové stredisko Snina
Mestské kultúrne
a osvetové stredisko

Русиньскый язык

мітр. прот. Мґр. Михаіл Гаверчак

бывшый священик Православной церьковной общіны Снина, архідекан про окресы Снина і Гуменне a честный жытель міста Снина

 

Жывот і штудії

Михаіл Гаверчак ся народив богабойным родічам як друге зо штирёх дїтей (найстаршый Василь, молодшы Федор і Юлія) в русиньскім селї Грабова Розтока, котра была в часох ІІ. св. войны забрана Мадярьскым кралёвством. Жывот не мали простый, іщі в молодім віку їм умер їх любый отець, котрого слова передзначіли Михаілово напряменя, кедьже любив говорити: „Муй Мигaль буде ґенерaль aбо священик“. Суродинцї ся так мусили тяжко ,,перебивати“ жывотом, але як споминав отець Михаіл ,, праві тота біда нас навчіла помагати сі а важыти сі єден другого“.

 

Oсновну школу закончів в родній Грабовій Розтоцї і в Дубрoві, ставебне учіліще в Попрадї. Наслїдно вырїшыв продовжовати в штудії на Православній богословскій факултї в Пряшові (1958-1963), што мож, в часох перенаслїдованя церькви і віруючіх, брати за досправды одважне рїшіня. За єден з найкрасшых днїв свого жывота означовав 10. май 1960, коли ся оженив з Маріёв Кожушканічовов, сокласнічков з дубрoвской основной школы. Довєдна выховали три дїти – Даріну, Михаіла і Йосифа, причім обидвоме сынове пізнїше таксамо выштудовали Православну богословску факулту в Пряшові. Женї Марії быв барз вдячный за єй неперерывну і міцну підпору а поміч в тяжых часох про православных віруючіх і священство (1968, 1990), але і протягом цїлого жывота, кедьже му помагала нести ёго священицькый крест. Комуністічный режім їм дость выразно засїговав до родинного жывота, враховано обмеджованя приступу їх дїтей ку школованю.

 

Священицька служба

На основі того, же быв недостаток священиків го іщі як штудента ІІІ. класы высокой школы преосвященый владыка Доротей в церькві св. князя Невского в Пряшові высвятив (рукоположыв) наперед на діакона (25. фебруара 1962) а о пару днїв і на самого священика (11. марца 1962). Ёго першов парохіёв была церьковна общіна в Шмыґовцю (1962-63), де але іщі не была збудована фарьска будова а так молоду родинку і з малов дївочков, як споминав отець Михаіл, ,,прихылив єден барз ласкавый віруючій“. По скончіню повинной основной воєньской службы быв придїленый на парохію в Кленовій (1965-88) споєній з красным періодом ёго молодости. В роцї 1975 быв зарівно повіреный помічным справованём великого, православного архідеканату Гуменне.

 

Уж як скушеный священик быв в роцї 1988 переложеный до міста Снина (1988-2013), де інтензівно дїяв на будованю Православной церьковной общіны. До Снины пришов в часї, кедь ся місто стало новым домовом про православных віруючіх з высeленых сел Старина, Руське і Дара, але і з далшых русиньскых сел влычской, вубляньской і гостовіцькой долины а прыспів ку їх легшій інтеґрації в новім середовищу. Своёв актівітов ся тыж заслужыв о змірнёваня напятя в тяжкім періодї сполоченьской трансформації, спроваджанім з несправодливостёв многых родин ці цїлых реліґійных общін.

 

Протягом ёго дїялности в Снинї была росшырена церьков Вознесенія Ісуса Хріста і опарадженый односный ареал в містьскій части Берегы. Зарівно поміг забезпечіти фундуш в містьскій части Сідліско становленый на выставбу другого православного храму в містї (актуално деревяна церьков св. Рoстїслава). Таксамо му была узнесінём Єпархіалной рады Пряшівской православной єпархії придїлена одповідна задача повязана з менованём за архідекана про окресы Снина і Гуменне.

 

Барз сі закладав на підпорї молодых людей і містной бункы Братства православной молодежі на Словеньску (БПМ) – СІНДЕСМОС. Православну реліґію наперед учіла матушка Марія просто у фарьскій будові або на фарьскім дворї а аж часом ся навчаня перенесло до сниньскых основных і середнїх школ. Природным ся стали православны забавы (Веселіцї), барз облюблены молодежов зо Снины і околіцї. Коло темы молодых людей отець Михаіл не раз апеловав на родічів: ,,прошу, вказуйте своїм дїтём путь ку Господу Богу, выховайте з них добрых хрістіанів, вщіпуйте їм традіції своїх вітцїв, оно ся вам то раз в добрім верне“.

 

І дякуючі нёму ся православны Русины стали природнов частёв міста Снина. Зарівно ся як справця Православной церьковной общіны Снина, архідекан про окресны Снина і Гуменне і способный ретор своёв участёв на церьковных святах і богослужбах в інакшых фарностях заслужыв о пошырёваня доброго мена міста Снина. Отець Михаіл свою священицьку дїялность робив достойных 53 років, причім остатнїй період дїяв в рамках церьковной общіны Братїслава (2013-15).

 

Оцїнїня

За свою неперерывну службу у виніцї Хрістовій сі дакількораз перевзяв з рук Пряшівского православного архієрея вызначне церьковне вызнаменаня (право ношіня набедреника, наперсного златого креста, мітры, другого златого креста з оздобами) і годность протоєрей. Представителї міста му зась в роцї 2022 удїлили найвысше особне вызнаменаня - честне обчанство міста Снина in memoriam, за вклад коло будованя містной церьковной общіны і розвиток добрых одношінь і меджіреліґійного діалоґу зо жытелями міста і окресу Снина.

 

Памятным днём ся став і 4. новембер 2025, кедь быв отець Михаіл за своє цїложывотне дїло уведженый до Салы славы міста Снина. Пріматор Петер Волошін протягом святочного приговору підкреслив головно ёго емпатічне спроваджаня родин зо сел выселеных про выставбу водоєму Старина, як і ёго насаджіня коло підпоры молодых людей. Тій подїї передходило одслужіня парастасу – молитвы за душу отця духовного мітр. прот. Михаіла Гаверчака, котру за великой участи віруючіх служыло вісем православных священиків в храмі Вознесенія Ісуса Хріста в містьскій части Берегы. На конець отець духовный Іґор Кереканіч одовздав Рад св. Кіріла і Мефодїя ІІ. ступня in memoriam, котрый удїлив Ёго Блaженьствовладыка Ростїслав отцёви Михаілови за ёго цїложывотну одповідну священицьку службу, вызначный принос про розвиток містной православной церьковной общіны а проглублїня порозумлїня і кооперації меджі обчанами міста Снина.

 

Не лем тоты вызначны оцїнїня, але і самы слова отця Михаіла свідчать о тім, же сі в жывотї выбрав правилный напрям: ,,Без ваганя бы єм сі зась выбрав тото прекрасне посланя, хоць припущам, же были і тяжшы часы, но але ці лем добре маме од Бога приїмати а не і тото зле? Навысше, што є красше як ослава мена вшемогучого нашого Спасителя Ісуса Хріста?“

 

Заверечный одказ отця Mихаіла опублікованый в Сниньскых новинках і Одказї св. Кіріла і Мефодїя з нагоды ёго цїнного юбілея - 50. років священицькой службы звучіть:

,,Рад бы єм підкреслив потребу каждого з нас старати ся веце о свою несмертелну душу як о своє тїло. Доісна ся нам на тій Земли буде лїпше жыти, кедь будеме дотримовати 10 Божых заповідей. В тім напрями прошу Господа, жебы Вам і Вашым близкым поблагословив покойны рокы а в них много душевных і тїлесных сил.“


 

Блаженый покой i вічная єму память!


 

Публіціта:

Rusyn.sk, 18.02.2012 - 50.výročie kňazskej vysviacky

Odkaz sv. Cyrila a Metoda 3/2012 – Rozhovor s otcom Michalom Haverčákom

Odkaz sv. Cyrila a Metoda 8/2016 - Nekrológ

Prešovská pravoslávna eparchia - Rozlúčka s duchovným otcom Michalom Haverčákom

STVR, Rádionoviny NEV (07.11.2025) – Správa o uvedení do Siene slávy

Sninské noviny 47/2025 (17.11.2025) - Svetlá spomienka na pravoslávneho kňaza Michala Haverčáka v Snine

STVR, Dobrý deň, Patria (02.12.2025) - Reportáž z uvedenia do Siene slávy